Поиск       
Iсторiя життя кожного - iсторiя нашої держави України!

 

Негрій Тетяна Дмитрівна

БІОГРАФІЯ



І СЛОВО, І ЛЮБОВ, ЯК ДВІ ПЕЛЮСТКИ КВІТКИ

“Ну щоб, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!..
Знать од бога й, слова
Ідуть між люди”.

Т.Г.ШЕВЧЕНКО

Понад сто років тому сказав ці слова Великий Кобзар, але як влучно вони характеризують творчу діяльність Лауреата міжнародної премії ім. Гулака-Артемовського Тетяни НЕГРІЙ. Багатогранний талант співачки, режисера процвітає ось уже 30 років. Концерти, театралізовані вистави з українських народно-календарних звичаїв у Київському планетарії, робота на телебаченні та радіо… Дніпрова чайка – так з любов’ю називають Тетяну прихильники її таланту. Своєю піснею, душею далеко за береги Дніпра летить вона, ніби чайка, підхоплена крилами вітру. По праву вона – народна. Народна без перебільшення! Народна тому, що пісні, які виконує Тетяна, складені народом і виконуються для нього. Понад 200 народних пісень у репертуарі співачки! А це тернистий шлях, пройдений не за один рік через сумніви, спокуси більш легкого традиційного естрадного співу, через нерозуміння і байдужість окремих “діячів від культури”. У наш час, коли більшість заклопотана суто прозаїчними і буденними проблемами, якось не до вічних питань і філософських узагальнень. І як добре, що є люди, котрі не тільки пам’ятають про духовні цінності, а й залучають до них нас. Так і Тетяна Негрій, співачка, творча людина. Її рубрика “Народно-релігійний календар” на Українському радіо зачаровує нас, вчить духовності, добра. “Я намагаюся в художній, зрозумілій формі розкрити красу народних релігійних свят, бо ж в них – витоки нашої історії і культури,”- говорить Тетяна.
Разом з однодумцями – режисерами доносить співачка до нас дивосвіт наших предків, духовність нашого народу. Але найголовніше для Тетяни Негрій – це пісня. Вона захоплена народною піснею! Цікаво, що розпочинала вона, як виконавиця сучасних естрадних пісень. Потім зрозуміла, що в естрадних піснях їй не вистачає глибини, душевності. І присвятила себе народній творчості. Тетяна говорить, що дізнатися все про народну пісню неможливо. Тому, що кожна – це штрих життя людей якоїсь однієї області, або навіть району. А скільки рідкісних пісень переписала в свій блокнот! “Я вважаю за щастя поїхати в глухе село, поспілкуватися із старшими жінками, які бережуть народну пісню. Їм не присуджували престижних премій, але їхній пісенній обізнаності, вибагливості, смаку можна лише позаздрити. Я зрозуміла, що народна пісня несе в собі певний історичний код, - ділиться Тетяна роздумами. – Пісня не просто про любов чи горе – я співаю про долю цілого народу. Адже віками, з покоління в покоління, чекали жінки чоловіків з війни. І всі свої почуття переливали в пісню. Народжувалися інші покоління, співали ті самі пісні – єдналися емоційно, серцем. Український народ має сотні тисяч пісень, і майже 400 із них я виконую”. Наскільки необхідні сучасній людині знання давніх народних звичаїв! Сьогодні ми втрачаємо духовне обличчя, але не все ще втрачено. Якщо схаменемося – ще можна повернути втрачене, відродити забуте! “Завдяки народним звичаям і обрядам навіть дитина відчуває себе частинкою свого народу, а нині ми здебільше – денаціоналізована маса. Потрібно відроджувати національну культуру, народні звичаї, розуміти їх. Наші пращури жили за сонячним календарем. Магія пісні поєднувалась з певним його моментом. Є пісні, які не можна донести, якщо їх виконання не збігається з часом. А культурні надбання – вірування, звичаї – це витоки нашої історії, яких обминути не можливо. І тільки той народ може називатися народом, який береже і примножує свою культуру, який не на словах, а кожний своєю справою вболіває за гордість Матері-Батьківщини. А любов до Вітчизни починається з материнського молока, материнської пісні, батьківських мозолястих рук. Як ми це донесемо до маленької душі дитини, тим і визначиться в майбутньому міць, культурна спадщина, місце своєї держави у світі. Тетяна – творча особистість, не раз запитує себе: “Яка ж наша місія на цій землі?” Відповідати прагне своєю творчістю, в якій виразно проглядає її духовність. Збирає перлини народної мудрості, пісні, й несе їх зі сцени до людей. Тетяна Негрій не тільки талановита співачка, але і не менш талановитий режисер. Щоб зберегти від забуття перлини народної творчості, щоб донести те чого нам сьогодні так не вистачає – духовності - по крихтам зібравши унікальний матеріал, Тетяна зуміла його об’єднати і разом з відомими народознавцями Миколою Ткачом та Надією Данилевською написати сценарій і під своїм керівництвом випустити аудіокасету “Чудотворець Миколай, на всякий час помагай”, в яку увійшли перекази про чудесну допомогу Св.Миколая, народні легенди, а також театралізована вистава народного свята Миколая. Це перша і, поки що, єдина в Україні робота по духовному вихованню молодого покоління.
Вже вісім років користується великою популярністю театралізована вистава в Київському планетарії “Від Різдва Божича до Нового року” про осінні, зимові та весняні свята нашого народу, автором та режисером якої є Тетяна. А ще вона активний громадський діяч. Кілька років Тетяна Негрій є членом Міжнародної Ради працівників культури, заступник президента благодійного культурно-просвітницького фонду “Сім’я майбутнього”. За значний внесок в розвиток Української культури, зміцнення міжнародних зв’язків Тетяна Негрій удостоєна звань Лауреата Міжнародних премій ім.Гулака-Артемовського та Валентина Михайлюка, Лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів артистів естради, Дипломант Міжнародної Асоціації працівників культури та мистецтва, удостоєна кількох Подяк Київського міського Голови та “Знаку Пошани”, має звання "Відмінний працівник культури ПМР", а нещодавно нагороджена орденом “Золотий Хрест”.



Артистка Тетяна Негрій відсвяткувала тридцятиліття творчої діяльності
Раїса КАШНИКОВА. Газета “Хрещатик”, лютий 2004 року.

Тетяну Негрій часто запрошують вести театралізовані дійства, мистецькі вечори, конкурси — вона вміє створити піднесений настрій. А днями пані Тетяна стала “тамадою” на власному святі — тридцятиріччі творчої діяльності. Глибоко ліричні, жартівливі народні пісні у її виконанні лунали в містах і селах, на великих сценах й імпровізованих підмостках. Захоплена українським мелосом, звичаями та обрядами, артистка добирала свій репертуар так, щоб звеселити душу й розвіяти сум, як це робили наші пращури. Від бабусь “переймала слова”, якими виливали душу закохані, матері, солдатські дружини, і несла цю самобутню красу в світи. Почуття всюди однакові — аби йшло від щирого серця. І мовного бар’єру не існує. Отож співачку радо зустрічають казахи, татари, німці, румуни... Молдавани навіть удостоїли її звання заслуженої артистки. Тетяна Негрій зігрівала співом воїнів-афганців, згорьованих чорнобильців. Вона є лауреатом премії імені Валентина Михайлюка — поета, який писав про полинову катастрофу. Діти упізнають голос Тетяни Дмитрівни, бо разом із артистом Сергієм Панкратьєвим озвучувала Колобка, Івасика-Телесика, Лисичку та інших казкових героїв і випустила аудіокасету для малят. Записала також аудіоальбом, присвячений Святому Миколаю. Іменинницю віншували гурт “Козацькі забави”, татарський жіночий колектив “Ізгелек”, дитячі фольклорно-етнографічні ансамблі “Криниченька” та “Дойче велле”. До слова, вокалістка багато працює з юними талантами. Від Київського міського голови Олександра Омельченка Тетяні Негрій вручили “Знак Пошани”, за те, що пропагує автентичне мистецтво. А Іван Конешний, президент Фонду імені Павла Чубинського, оголосив: пані Тетяну українське козацтво приймає до своїх лав, адже прапрадід співачки був січовиком. На сцену Національної музичної академії, де відзначали ювілей, виходили з привітаннями не лише відомі люди — такі, як, скажімо, поет і етнограф Микола Ткач, заслужений артист України Микола Мельник, молдавський митець Юрій Солко, академік і хірург Дем’ян Горбатюк, а й односельці, родичі, друзі. Хто дарував квіти, хто власноруч спечений пиріг. Було по-домашньому тепло. Так шанують справді народних улюбленців.



СОЗДАТЬ САЙТ


ГЛАВНАЯ




404 Not Found

Not Found

The requested URL /clients/openua_net/linkmoneyssi.php was not found on this server.


Apache/2.4.18 (Ubuntu) Server at lm-code.ru Port 80
Биографический портал © Открытая Украина 2000 - 2007
при использовании материалов сайта, ссылка на сайт обязательна
Проект студии © «ЗЕМЛЯ»